Вигулюю Барта. За будинком у мене канєц свєта. Там у нас виходиш во чісто полє-полє чістоє.. ілюмінація тіки природного походження: луна там, звоьзди вначі. ідем ми, значить, по дєлам. Навколо - ні душі, ні тіла... Хоча нє. Щодо тіл я не впевнена. Ідем, і щось я з ним розмовляю. І коли мій монолог доходить своєї кульмінації, то тут вже просто необхідне втручання співрозмовника. А він мовчить. Я вчиняю акт комунікативного насильства і починаю його благати:"Пагаварі са мной", - бо мені і справді... read more